-
1 justice of the peace
-
2 magistrate
суддя; мировий суддя, суддя поліцейського суду, поліцейський суддя, магістрат (посадова особа, яка здійснює правосуддя); суддя суду нижчої інстанції із сумарною та обмеженою юрисдикцією у кримінальних ( іноді цивільних) справах; член міського магістрату; державний чиновник- magistrate's clerk
- magistrate's court
- magistrate's office
- magistrate's order -
3 lay magistrate
мировий суддя; непрофесійний суддя -
4 city executive
мировий суддя, магістрат; глава виконавчої влади міста -
5 мировой
сщ.I. мировий (-вого), (судья) мировий суддя (-дді), (посредник) мировий посередник, (фамил.) мировик (-ка). [У мирового (судьи) купча не має ніякої сили? (Мирний)].II. Мировой, прлг. (отI. Мир) - мировий. -вая запись - мировий запис (-су), мирова (-вої), лист про мирову. -вое прошение - мирове прохання, мирова. -вая сделка - см. Мировая. Заключить -вую сделку - скласти, зробити, підписати мирову (-ву угоду). -вое соглашение - мирова (полюбовна, любовна) згода. -вой посредник, судья - см. I. Мировой. II.. Мировой, прлг. (всемирный) - світовий, всесвітній, всьогосвітній, цілосвітній. [Бути великим, світовим талантом (Крим.). Письменство національне і світове (Ніков.). Всесвітні простори (Франко). Горе всесвітнє (Вороний). Всьогосвітній розум (Куліш)]. -вая история - всесвітня історія. -вая скорбь - світова скорбота, світова туга. -вое событие - світова подія, подія всесвітньої ваги.* * *I1) світови́й; ( всемирный) всесві́тніймирова́я скорбь — лит. ист. світова́ скорбо́та
2) ( замечательный) чудо́вий, сла́вний, знамени́тийII1) (прил.: примирительный) мирови́й2) в знач. сущ. мирови́й, -о́го\мировой судья — мирови́й суддя́
-
6 magistrate
n1) магістрат; суддя2) мировий суддя; поліцейський суддя* * *nмагістрат, суддя; мировий суддя; поліцейський суддя -
7 stipendiary
1. n1) особа, що одержує платню (священик, учитель)2) мировий суддя3) стипендіат2. adj1) оплачуваний2) що одержує платнюstipendiary magistrate — мировий суддя, що одержує платню; суддя поліцейського суду
* * *I n1) особа, яка одержує платню (священик, вчитель)2) платний магістрат; суддя, що одержує платню ( на відміну від мирового судді)II a1) оплачуваний3) найманий -
8 P.J.
скор.мировий суддя; поліцейський суддя; голова суду, головуючий суддя -
9 arbitrage
n бірж. арбітражна операція; арбітраж; a арбітражний купівля цінних паперів (securities), валюти (currency) або товарів (commodity) з наступною зворотною угодою для одержання прибутку (profit) внаслідок різниці відсоткових ставок (interest rate), ринкових цін або курсу (exchange rate) валюти у часі чи на різних ринках; ♦ арбітражними операціями займаються арбітражери (arbitrageur/arbitrager), які використовують різницю між продажною і купівельною цінами, одержуючи чистий прибуток після відрахування витрат за операцію═════════■═════════compound arbitrage складний арбітраж; covered interest arbitrage захищений відсотковий арбітраж; currency arbitrage валютний арбітраж; geographic arbitrage географічний арбітраж • просторовий арбітраж; interest arbitrage відсотковий арбітраж; risk arbitrage ризикований арбітраж; simple arbitrage простий валютний арбітраж═════════□═════════arbitrage in bills of exchange арбітражні операції з переказними векселями; arbitrage in bullion арбітражні операції із золотом; arbitrage in goods арбітражні операції з товарами • товарний арбітраж; arbitrage in securities арбітражні операції з цінними паперами; arbitrage in stocks арбітражні операції з акціями; arbitrage market арбітражний ринок; arbitrage of exchange валютний арбітраж; arbitrage pricing model арбітражна модель ціноутворення arbitrage profit — прибуток від продажу за вищою ціною; arbitrage transaction арбітражна операція; arbitrage tunnet «арбітражний тунель», різниця між цінами, що допускає арбітраж; direct arbitrage of exchange двосторонній валютний арбітраж═════════◇═════════арбітр/арбітраж < фр. arbitre — третейський суддя, arbitrage — третейський суд < лат. arbiter — свідок, посередник, мировий суддя; фіксується з XVII ст. у формі арбитеръ (ЕС-СУМ 1: 80; ЕСУМ 1: 82); третейський < третій, третина, третя частина чогось у значенні «суддя» або «посередник»; третейський суд — справа, здійснена по-третейському (Даль 4:430; СДМ: 225)* * *арбітражна угода (придбання або продаж валют або цінних паперів і майже одночасний продаж або придбання тієї ж суми або тих самих цінних паперів; проводиться з метою виграшу на різниці курсів) -
10 magistrate
-
11 squire
n ч. ім'яСкуайр* * *I n1) сквайр, поміщик2) ( the squire) місцевий поміщик, найвпливовіший землевласник в окрузі3) cл. мировий суддя; місцевий суддя; адвокат4) кавалер5) icт. зброєносець6) сквайр, пан (при звертанні до будь-якої людини, яка займає більш високе суспільне становище)II v1) залицятися; супроводжувати даму як кавалер2) ( to squire it) очолювати в окрузі3) icт. служити зброєносцем -
12 squire
I n1) сквайр, поміщик2) ( the squire) місцевий поміщик, найвпливовіший землевласник в окрузі3) cл. мировий суддя; місцевий суддя; адвокат4) кавалер5) icт. зброєносець6) сквайр, пан (при звертанні до будь-якої людини, яка займає більш високе суспільне становище)II v1) залицятися; супроводжувати даму як кавалер2) ( to squire it) очолювати в окрузі3) icт. служити зброєносцем -
13 commissioner
інспектор; уповноважений (ім.); завідувач (відділом міністерства, органу муніципального управління); комісар ( поліції); мировий суддя; член комісії; член Комісії Європейських співтовариств ( або Європейського Союзу)- commissioner of patents
- commissioner of police
- commissioner warrant -
14 J.P.
скор.молодший компаньйон товариства; мировий суддя; "Світова юстиція" ( періодичне видання) -
15 JP
скор. -
16 Jus. P.
скор. мировий суддя -
17 justice's court
суд мирового судді; мировий суддя -
18 recorder
реєстратор; протоколіст; архіваріус; мировий суддя із юрисдикцією по кримінальним та цивільним справам -
19 rural justice of the peace
сільська мирова юстиція; сільський мировий суддяEnglish-Ukrainian law dictionary > rural justice of the peace
-
20 county commissioner
юр.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мировий — а/, е/. 1) Пов язаний із полюбовним розв язанням суперечки. || у знач. ім. мирова/, во/ї, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. Зводити на мирову. Іти на мирову. 2) У царській Росії та деяких інших державах – пов язаний з органами, які… … Український тлумачний словник
мировий — 1 прикметник пов язаний із полюбовним розв язанням суперечки мировий 2 іменник чоловічого роду, істота суддя … Орфографічний словник української мови
судяк — а/, ч., діал. Мировий суддя … Український тлумачний словник
